Декоративно-прикладне творчість - невід'ємна частина народної культури. Таким чином представники всіляких народностей могли не тільки висловлювати свої таланти, а й відображати традиції, побут або вірування, створюючи спадщина для своїх нащадків. Одним з найбільш цікавих, затребуваних і самобутніх художніх видів мистецтв є українська вишивка.
Жоден учений на сьогоднішній день не може дати точну відповідь, коли народилася українська вишивка. Історія цього прикладного мистецтва сягає корінням углиб часів. Єдине свідчення поважного віку - це використання вишивки для оздоблення одягу та предметів побуту в період трипільської культури. Особливо цінувалося мистецтво вишивки за часів Київської Русі, відкривалися цілі школи-пансіони для молодих дівчат, де вони могли відточувати свою майстерність. У 16-17 столітті таке самобутнє рукоділля переживало особливий розквіт, зароджувалися нові техніки, які і нині є цінним скарбом для нинішнього часу. Протягом багатьох століть народжувалися все нові і нові орнаменти, вироблявся істинно український стиль.
Вишивка хрестом в Україні була не тільки способом прикраси одягу, обрядових рушників або предметів побуту. Згідно з повір'ям, такі символічні візерунки представляли собою потужний оберіг.
Традиційно вишивання вважалося виключно жіночою роботою. Уміння створювати філігранні візерунки хрестом на тканини передавалося у спадок від бабусі до матері, від матері до дочки. У переплетення візерунків додавалися свої впізнавані поєднання або символи, які становили історичну цінність для всього роду. Сьогодні в багатьох українських селах і селах ще залишилися потомствені майстрині, які ознайомлять з особливостями національних орнаментів і навчать техніці вишивання хрестом.
Самобутня вишивка хрестом в українському стилі може розповісти дивну історію життя предків, їх віруваннях, традиціях, а також особливості народної культури. Той чи інший орнамент - це не просто декоративні витіюваті візерунки. У кожному з них закладений унікальний символічний сенс, знаючи який, можна пізнати істинний дух оберега.
Традиційно вишивання виконувалося в техніці хрестом - самобутньої, символічною, що наділяє кожне рукотворне виріб потужною силою оберега.
Берегиня. Це титульний і могутній символ багатьох українських орнаментів, що втілює материнську любов і силу. Деякі візерунки ілюструють берегиню у вигляді Древа життя, як символ гармонії трьох світів.
Усередині символу часто розміщується квітка, що символізує вагітність
Виноградна лоза. Витіюватий символ хрестом символізує святість, гармонію сім'ї, а також щастя і удачу.
Голуб. «Божа птиця» уособлює світ, жертовність і чистоту душі. З давніх-давен візерунки з голубом і голубкою, як символ вічної і ніжної любові, прикрашали весільні рушники. Такі традиції збереглися в Україні і до цього дня.
Голуби найчастіше вишиваються на весільних рушниках
Дуб. Традиційний символ, що прикрашає чоловічі сорочки-вишиванки і втілює силу і хоробрість.
Калина. Українські орнаменти з ягодами калини символізують безсмертя роду, сонце і вогонь. Саме тому весільний одяг нареченого і нареченої щедро розшивався калиновими гронами.
Троянди. Такі візерунки і сьогодні вражають винятковою художністю і уособлюють дівочу красу.
Неймовірно витончена українська вишивка вражає різноманітністю всілякої символіки. Сьогодні кожному доступні схеми геометричних візерунків і квіткових мотивів в українському стилі, якими можна прикрасити не тільки сорочки, пальто або плаття, але і рушники, серветки, скатертини або фіранки (шторки на вікнах)
